УДК:619:616.995.636.7(477)
Доклад к III Международной научно-практической конференции «ЖИВОТНЫЕ-КОМПАНЬОНЫ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ: ПРОБЛЕМЫ СОДЕРЖАНИЯ И ОБРАЩЕНИЕ»
Семенко О.В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України, кафедра паразитології та тропічної ветеринарії, м. Київ
В роботі висвітлено особливості поширення ектопаразитів в умовах великого мегаполісу на прикладі м. Київ
Ектопаразитози – надзвичайно поширені хвороби собак [1,2]. Собаки заражаються ектопаразитами при контакті з хворими тваринами та з контамінованими об’єктами навколишнього середовища [3].
У великих містах значну роль в поширенні збудників цих хвороб відіграють саме безпритульні тварини, кількість яких за останні роки постійно збільшується. Більшість ектопаразитів також є переносниками великої кількості збудників хвороб, як паразитарної, так і інфекційної етіології. Окрім того у них найчастіше реєструється ураження кількома збудниками хвороб. Це робить їх небезпечним джерелом інвазії для домашніх тварин та людини [4,5].
Метою досліджень було вивчення особливостей поширення ектопаразитів серед безпритульних собак в умовах мегаполісу.
Дослідження проводили протягом 2010-2012 рр. на базі притулку для тварин та кафедри паразитології та тропічної ветеринарії НУБіП України.
Об’єктом наших досліджень були безпритульні собаки, щойно доставлені в притулок для тварин, вражені ектопаразитами. Всього нами було обстежено 248 безпритульні собаки.
Проводили аналіз розповсюдження кожного виду збудників ентомозів та акарозів у собак, встановлювали відсоток уражених тварин змішаними інвазіями та їх асоціації. Також вивчали залежність екстенсивності інвазії від віку, довжини шерстного покриву та пори року. Вік собак визначали за ступенем стирання зубних коронок.
Діагностику ектопаразитозів проводили комплексно, враховуючи епізоотичні дані, клінічні ознаки та підтверджували лабораторними дослідженнями. При виявленні на шерстному покриві та шкірі тварин збудників ентомозів, паразитів досліджували макроскопічно, при необхідності для диференціації виду комах, їх розглядали під бінокулярною лупою (збільшення х7).
При підозрі на акарози (саркоптоз, демодекоз, нотоедроз тощо) на межі ураженої і здорової ділянки шкіри скальпелем відбирали глибокі зіскрібки до появи сукровиці. Для діагностики отодектозу з зовнішнього слухового ходу за допомогою ватної палички відбирали кірочки. Дослідження відібраного матеріалу проводили компресорним методом за загально прийнятою методикою з наступною мікроскопією під малим збільшенням мікроскопу (ок.х7, об.х10). Виявляли живих та мертвих кліщів, їх німф, личинок і яйця.
Результати досліджень. При проведенні клінічного огляду нами встановлено, що 100 % тварин були уражені ектопаразитами (табл. 1).
Таблиця 1.
Поширення ектопаразитозів серед безпритульних собак, n=280
Хвороба | Кількість тварин | ЕІ,% |
Демодекоз | 44 | 18 |
Отодектоз | 27 | 11 |
Саркоптоз | 6 | 2 |
Сифонаптероз | 248 | 100 |
Ліногнатоз | 20 | 8 |
Триходектоз | 15 | 6 |
Змішана інвазія | 112 | 45 |
При чому у всіх 248 собак реєстрували сифонаптероз (ЕІ 100%). У 44 (18 %) тварин було діагностовано демодекоз, причому у 9 з них (36 %) генералізовану форму. В 6-ти собак (2 %) лабораторно підтвердився діагноз саркоптоз, у 27 тварин (11 %) було виявлено отодектоз. У 20 собак (8 %) зареєстровано ліногнатоз, у 15-ти тварин (6 %) було підтверджено триходектоз. У 120 собак (48 %) спостерігали змішані інвазії з сифонаптерозом
Захворювання на сифонаптероз не мало вікової залежності та реєструвалось у собак всіх вікових груп інтенсивність інвазії коливалась в межах від 30 до 150 екз. Розподіл випадків захворювання на інші ектопаразитози по віковим групам наведено в табл.2.
Таблиця 2.
Частота виникнення ектопаразитозів собак в залежності від віку
Хвороба | Вік тварини | |||||
до 2 міс. гол. (%) | 2-6 міс. гол. (%) | 6-14 міс. гол. (%) | 2-3 р. гол. (%) | 3-7 р. гол. (%) | старше 7р. гол. (%) | |
Демодекоз | 2 (5) | 15 (35) | 20 (45) | 4 (10) | 3 (6) | 2 (4) |
Отодектоз | 3 (11) | 11(40) | 7 (26) | 3 (11) | 2 (8) | 1 (4) |
Саркоптоз | 2 (33) | 3 (50 ) | 1 (17) | - | - | - |
Ліногнатоз | 2 (10) | 4 (20) | 6 (30) | 4 (20) | 3 (15) | 1 (5) |
Триходектоз | 5 (33) | 3 (20) | 5 (33) | - | 2 (14) | - |
Слід зазначити, що дані результати не є достатньо точними, адже загальна кількість тварин в кожній віковій групі відрізнялась. Однак, певні висновки зробити все ж таки можна, а саме: акарози частіше зустрічались у собак до 2-х річного віку, а при ентомозах чіткої вікової залежності не відмічалось.
При проведенні досліджень було відмічено, що 66% тварин з діагнозом демодекоз мали коротку шерсть, а 36% середню та довгу. Усі собаки хворі на саркоптоз були короткошерстними. На триходектоз хворіли 60% довгошерстних та 40% собак з коротким шерстним покривом. Ліногнатозом було уражено 55% дослідних тварин з довгою і середньою шерстю та 45 % з короткою.
Більшість собак - 77 %, у яких було зареєстровано отодектоз, мали довгі висячі вуха.
Під час проведення досліджень відмічали також залежність екстенсивності інвазії від періоду року. Так, демодекоз частіше проявлявся в холодну пору року, а влітку чисельність собак, уражених цією хворобою значно зменшувалась. Для розвитку отодектозу пора року суттєвої ролі не відігравала. Кількість тварин уражених саркоптозом збільшувалась в осінньо-зимовий період, а влітку цю інвазію не реєстрували. Ліногнатоз та триходектоз реєстрували частіше в холодну пору року. Зараженість тварин сифонаптерозом збільшувалась у весняно-літній і дещо згасала в осінньо-зимовий період (табл. 3).
Таблиця 3.
Залежність екстенсивності інвазії від пори року
Хвороба | Кількість випадків захворювання, гол. (%) | |||
Зима | Весна | Літо | Осінь | |
Демодекоз | 20 (46) | 16 (36) | 3 (7) | 5 (11) |
Отодектоз | 7 (26) | 6 (22) | 4 (15) | 10 (37) |
Саркоптоз | 2 (33) | 1 (17) | - | 3 (50) |
Сифонаптероз | 38 (15) | 82 (33) | 86 (35) | 42 (17) |
Ліногнатоз | 9 (45) | 3 (15) | 2 (10) | 6 (30) |
Триходектоз | 6(40) | 3 (20) | 1 (7) | 5 (33) |
Отже, досліджені собаки 100% були уражені ектопаразитами в різних асоцаціях. У тварин діагностували сифонаптероз, ліногнатоз, триходектоз, демодекоз, отодектоз та саркоптоз.
Проведені дослідження є показовими щодо розуміння проблеми безконтрольного розмноження та росту чисельності безпритульних собак в великих містах, а саме в м. Києві.
Висновки:
1. Всі безпритульні собаки, які надходили в притулок для тварин „SOS” протягом 2010 року 100% були уражені ектопаразитами. У цих тварини виявляли: сифонаптероз (ЕІ 100 %), ліногнатоз (ЕІ 8%), триходектоз (ЕІ 6%), демодекоз (ЕІ 18%), отодектоз (ЕІ 11%), саркоптоз (ЕІ 2 %)
2. У 45% випадках збудників ектопаразитів виявляли у вигляді змішаної інвазії в різних асоціаціях: сифонаптероз-демодекоз - 39%, сифонаптероз-саркоптоз - 5%, сифонаптероз-отодектоз - 24%, сифонаптероз-ліногнатоз - 18%, сифонаптероз-триходектоз - 13%.
3. При дослідженні впливу віку тварин на зараження їх ектопаразитами встановили, що акарози частіше зустрічались у собак до двох річного віку –
70 %. Вікової залежності при враженні тварин ентомозами не спостерігали.
4. Захворювання собак на демодекоз, саркоптоз, ліногнатоз та триходектоз реєстрували переважно в холодний - 75%, а сифонаптероз – в теплий період року - 68%.
Список використаної літератури.
1. Внешние паразиты у собаки // Домашние любимцы – 2002. – № 9 – С. 5-9.
2. Іринчук В.В. Епізоотичний процес демодекозу собак в м. Одесі, клінічний перебіг та заходи боротьби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.11 „Паразитологія, гельмінтологія” / В.В. Іринчук– К., 2007. – 17 с.
3. Медведев К.С. Болезни кожи собак и кошек / К.С. Медведев. – К.: „ВИМА”, 1999. – 151с.
4. Пономаренко В.Я. Паразитози безпритульних собак – небезпека для здоров’я людини / В.Я. Пономаренко // Ветеринарна медицина України. – 2009. – № 12 – С. 18-21.
5. Пономаренко В. Я. Роль бродячих собак как источника возбудителей паразитозов /
В. Я. Пономаренко, Е. В. Федорова, В. С. Булавина // Ученые записки учреждения образования "Витебская государственная академия ветеринарной медицины" : научно-практический журнал. - 2010. - Т. 46, вып. 1, ч. 1. - С. 140-143.
