Зоозахисники завжди спираються на «європейський досвід», як на гуманну і, власне, дійсно робочу систему. Вони наголошують, що в розвинених країнах застосовують стерилізацію та випуск собак на місце вилову (Міф № 1), а присипляти тварин без медичних показників заборонено законом (Міф № 2), тому і нам потрібно йти подібним шляхом. А ЗМІ в свою чергу, слідом за зоозахисниками транслюють цю дурню на всю Україну. Але всі вони помиляються, насправді ані в Західній Європі, ані в США випускання собак ніколи не застосовувалось, а присипляння прописане в законах майже всіх розвинених країн світу.
https://animals.kharkov.ua/uk/node/1928 Законодавство різних країн в сфері поводження з бездомними тваринами
Як правило, любителі тварин апелюють до держави, яка, нібито, має вирішувати проблему гуманно та за кошти бюджетів, як це робиться в Європі (Міф № 3). Але в Європі все зовсім інакше – держава фінансує тільки декілька днів, а потім тягар по утриманню тварин в притулках лягає на плечі саме зоозахисників-благодійників.
Ознайомившись з законодавством різних Європейських країн, а також законодавством США, Канади та Австралії можна дійти висновку, що цивілізовані країни застосовують п`ять основних однакових принципів для регулювання чисельності безпритульних собак:
- Власники щороку сплачують грошовий збір на утримання собаки, тому всі домашні песики повинні бути зареєстровані.* ;**
- За викидання собаки на вулицю з власника стягується великий штраф (наприклад, до 21 тис.євро в Німеччині).
- Всі безпритульні собаки забираються з вулиць безповоротно.
- За бюджетні кошти в муніципальному притулку тварини утримуються певний обмежений термін, після чого всі неприлаштовані тварини присипляються.
*Кошти зі сплати збору на утримання собаки направляються на функціонування муніципальних притулків для тварин.
** За стерилізованих собак розмір грошового збору зменшується.
Є декілька варіантів що в Західній Європі муніципалітети роблять з відловленими на вулиці собаками:
- якщо є муніципальний притулок - розміщення в ньому (на певний термін 7-14 діб) з метою повернення загублених тварин власникам або для передачі новим власникам чи в благодійні притулки.
- якщо муніципального притулку немає, тварини передаються приватним благодійним притулкам згідно договорів, зі сплатою за утримання обмежену кількість днів. В подальшому тварина утримується за рахунок благодійних внесків.
Притулки для тварин бувають двох типів:
- Притулок необмеженого прийому – тут можуть присипляти здорових тварин, які не прилаштовані протягом певного часу, для забезпечення постійної наявності вільних місць для приймання нових тварин. Як правило, це муніципальні притулки.
- Притулок обмеженого прийому – це притулок без умертвіння незатребуваних тварин. В таких притулках вони можуть утримуватися довічно. Якщо всі місця заповнені, притулок не має можливості приймати нових тварин. Це приватні благодійні притулки.
Для того, щоб облаштувати притулок для тварин, одного лише завзяття буде замало, адже ця робота потребує великих грошових витрат. Тут буде цікавим досвід зарубіжних країн, де це завдання вирішується помірковано і на засадах гуманізму.
Джерело: vilneslovo.com
