Доклад к III Международной научно-практической конференции «ЖИВОТНЫЕ-КОМПАНЬОНЫ В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ: ПРОБЛЕМЫ СОДЕРЖАНИЯ И ОБРАЩЕНИЕ»
Костенко В.М., Грушанська Н.Г., к. вет. н., доценти
Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
E-mail: v.m.kostenko@mail.ru
Патологічні стани вищої нервової діяльності у собак можуть спричинити численні етіологічні чинники: травми центральної нервової системи, її спадкові аномалії, інфекційні і паразитарні захворювання, злоякісні пухлини, отруєння, порушення режиму годівлі й утримання. Однак, найчастіше вони розвиваються під дією надзвичайних або надсильних подразників (неочікуваних звуків петарди, вихлопу автомобіля, ударів блискавки, звуків і вигляду феєрверку та ін.), при недотриманні методики дресирування або виховання собаки, зміні господаря, невміло організованих ветеринарних заходах, грубому поводженні з твариною тощо.
Найчастіше власники і дресирувальники тварин стикаються з патологічним станом вищої нервової діяльності собак у вигляді неврозів, а також їх різновидом – фобіями, які можна охарактеризувати як нав’язливі переживання страхів у певних умовах оточення.
За даними школи І.П. Павлова, форма прояву патологічного стану вищої нервової діяльності залежить від особливостей нервової системи тварини. Більш схильні до неврозу тварини зі слабкою (гальмівний характер нервових процесів) та неврівноваженою нервовою системою (холеричний тип вищої нервової діяльності).
Неврози є результатом зміни функціональних властивостей нервових клітин. Незалежно від причини, яка спричинила невротичний стан, неврози мають подібний перебіг. У клітинах півкуль головного мозку настають відхилення в реакціях на дію подразників. Виникають «зриви» у вищій нервовій діяльності, що призводить до розвитку так званих фазових станів.
Перша – гальмівна фаза характеризується повним або майже повним зникненням умовних рефлексів. У другій, парадоксальній фазі, у відповідь на сильні подразники виникає слабка реакція, тоді як на слабкі – навпаки, несподівано сильна реакція. Третя – зрівняльна фаза характеризується однаковою реакцією на дії різних по силі подразників. Четверта, проміжна фаза, відрізняється максимальними ефектами на подразники середньої сили і є перехідною до норми. При сприятливому перебігу неврозу, повторна дія стресового чинника викликає подібні, але більш короткотривалі фази.
Описані етапи звичайно можна відмічати при будь-якому неврозі. Найбільш легко можна помітити зрівняльну, парадоксальну, а, іноді, й ультрапарадоксальну фази, але їх послідовність і тривалість можуть бути різними. Часто неврози розвиваються не безпосередньо після дії надзвичайного чинника, а через декілька діб і, навіть, декілька тижнів.
Неврози можуть перебігати в гіперстенічній і астенічній формі. У хворих тварин нестримного типу переважають симптоми гіперстенії (підвищена збудливість, лякливість, загострення реакції на світлові і звукові подразники, чергування періодів збудження і пригнічення без видимих причин, іноді агресивність, непокора власнику, прагнення бігти вперед та ін.). Для тварин слабого (гальмівного) типу характерними є астенічні симптоми (вслід за збудженням швидко настає пригнічення, лякливість, прагнення забитися в кут, тремтіння і сечовипускання при переляку та ін.). При всіх формах неврозів характерне посилення безумовних і розлад умовних рефлексів, підвищена стомлюваність центральної нервової системи, порушення сну.
Крім цього, перенапруження коркових процесів і нервові зриви ведуть до порушень функцій вегетативної нервової системи, що відображається на роботі серцево-судинної, дихальної, сечостатевої та інших систем організму, тобто появи певних синдромів порушення функцій внутрішніх органів.
Враховуючи це, для попередження розвитку патологічних станів вищої нервової діяльності у собак слід передусім дотримуватись послідовності у тренуванні їх нервових процесів: поступово підвищувати складність навичок, силу подразників, тривалість занять та ін. При цьому, необхідно обов’язково враховувати типологічні особливості нервової системи тварин.