Переповнення - це сама гостра проблема усіх притулків в Україні, але хочемо приділити окрему увагу муніципальним притулкам, на які органами місцевого самоврядування покладено обов’язок по відлову агресивних безпритульних собак, які створюють загрозу мешканцям.
Переповнені комунальні притулки через брак місць вимушені відмовляти в прийомі небезпечних собак, на яких скаржаться люди. Єдине що зараз притулки можуть зробити в цій ситуації - відловити собаку, стерилізувати, зробити щеплення проти сказу та повернути її на місце вилову. Але це не є вирішенням проблеми агресивної поведінки тварини, тому що після стерилізації зникає тільки статева і материнська агресія, але залишаються такі види агресії як: територіальна, викликана страхом, харчова та хижака на жертву.
Переповнений притулок навіть не може тимчасово прийняти домашню собаку, яка загубилася, щоб згодом повернути її хазяїну. Іноді доводиться відмовляти в прийманні лабрадорів, доберманів, такс та біглей, які загубилися, тому що у притулку немає вільних місць, при тому, що такі домашні тварини не зможуть вижити на вулиці, особливо в зимовий період.
Тому треба шукати шляхи вирішення проблеми переповнення притулків.
Пропонуємо розглянути досвід Латвії. В Латвії немає муніципальних служб вилову бездомних тварин та муніципальних притулків. Натомість, в країні є громадські благодійні притулки. Наприклад, у Ризі є три таких притулки. Ризька дума щорічно проводить конкурси (тендери) за кількома програмами, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів і мають на меті скорочення чисельності бездомних тварин. Наприклад, у 2018 році Ризькою думою були профінансовані наступні програми:
Відлов бездомних собак та утримання їх у притулку протягом 14 днів (укладено договори з трьома громадськими благодійними притулками для тварин).
Відлов-стерилізація-повернення бездомних котів (укладено договори з громадськими зоозахисними організаціями).
Стерилізація домашніх тварин, що належать малозабезпеченим громадянам (укладено договори з 10 приватними ветклініками Риги).
Застосування евтаназії до невиліковно хворих або новонароджених бездомних тварин, яких жителі Риги самостійно доставляють у приватні ветклініки (укладено договори з 10 приватними ветклініками).
Якщо на міську гарячу лінію надходить інформація про те, що десь з’явилася безпритульна собака, ця інформація передається до приватного притулку, який забирає тварину до себе.
Приватний притулок утримує тварин за рахунок коштів бюджету, який сплачує лише за 14 днів (це прописаний в законі мінімальний термін перетримки бездомної тварини, після чого дозволена евтаназія), а потім тварина утримується за рахунок благодійних внесків. З притулку тварини прилаштовуються у родини, звільняючи міста для нових тварин.
І ця схема працює - в Ризі ви майже ніде не зустрінете безпритульних собак.
Ви запитаєте де волонтери візьмуть кошти на будівництво притулку? Справа у тому, що є міжнародні благодійні фонди, які видають громадським організаціям гранти на добрі справи – треба тільки правильно заповнити документи на грант.
В Харкові з 2025 року КП «Центр поводження з тваринами» почало запроваджувати схему латишів та передавати на платній основі собак з комунального притулку. На це можуть бути направлені як кошти місцевого бюджету, так і кошти, які підприємство заробляє надаючи послуги населенню. Харківському комунальному притулку за рахунок послуг, наданих власникам домашніх тварин за: ветеринарну допомогу, грумінг, готель для тварин та кремацію загиблих тварин – вдалося у 2025 році передати 190 стерилізованих, щеплених від сказу та чипованих собак, сплативши зооволонтерам по 6000 грн. за одну тварину. За отримані кошти приватні притулки придбали додаткові вольєри та закупили необхідне обладнання.
Висновок: Запроваджена модель передачі собак з притулку громадським організаціям дозволяє сформувати гнучку, прозору та ефективну систему, яка рівномірно розподіляє навантаження між організаціями, які зацікавлені в добробуті тварин. Також ця модель полегшує роботу громадським організаціям за рахунок стабільного фінансування.
Саме тому тільки співпраця зоозахисних громадських організацій, приватних притулків та муніципальних установ дає стабільну і чітку лінію вирішення проблеми безпритульних тварин у місті. Отриманий досвід КП «Центр поводження з тваринами» розглядає як такий, що може бути використаний іншими містами України.
